у мене всередині свавілля,
я ось-ось збожеволію,
все кричить,
але я зберігаю спокій.

looked into your eyes
and saw a desire
you came to my place
we set it on fire
why are you crying
it’s over now
and we can’t repeat what we had once

something inside me craves you
when you’re not around
but when you’re here
something pushes me away

you are
everything i need but
you need
something else

built you up
out of nowhere
now you are everywhere
flowers you gave me
are dry now
as our love
it has gone away

maybe
i love you
because
i don’t know what love is
i’m sure
i do
but for you
i don’t want to follow the rules

my heart is dying so am i
it hurts every night
i can’t leave you alone
because i love you

у світі зневіри, образ,
та дивних окрас,
коханню,
я вірю,
без заперечень.
щось справжнє існує
і більше ніж,
просто «на ніч».

you’re again outside
i’m again at home
i’m calling
you’re rejecting my phone
you made me think you’re all alone
when i came i saw there another girl

at least, i know how to love
my mom is by my side with an adorable son and my brother
i’m not afraid to die
because i never gave up on life and always smile even when it’s hard
i looked up in the window and saw a spark
it wasn’t beautiful but i felt no fear
i just walked in the room and hoped it’s not the last time
i didn’t know what to do when it started and I still do not

i don’t want to be lonely
but i don’t go to clubs
i want to be with someone
but i’m afraid to trust
i’ve been lied to
and i closed my eyes
i believed so many times
that love is just to love and be loved

my home is where you are
my home is everything we are
it’s warm and cozy in your arms
i hope that it will last
you are my safe place, my shelter
where i can hide my scars and rest
until the world will ends

you can drink how much you want
but you will never see me in her
you can find another girl
who jokes the same as I did before
who laughs the same, who smiles the same
but it will never be me again

it should makes me sad that you are not around
and it did too many times
you were around
and you hurt the most gentle heart with a promise that you will not
i cared that much for the first time in my life
and you asked me “why did i”?
i was surprised by your question
because i thought we BOTH in love

i’m worth much more
than you were giving me
you weren’t worth anything
i gave you

i love you that much
so when there is
a choice
between you and me
i choose to love

подивилася тобі в очі
загорілося бажання
запросити тебе в гості
і ось ми, лежимо поруч
чому ти плачеш
між нами була іскра
тепер час бути незнайомцями знову

мені не розбивали серце,
але осколки,
ранили мої ноги,
я пішла,
далеко-далеко
туди, де немає любові.

колись мені розбили серце
я не знала куди подіти рештки себе,
було складно дихати,
це було гірше за смерть.

те, що ти робиш – завдає мені болю,
я знаходжу потворне в усьому цьому.
колись ми були поруч,
але зараз я маю тримати дистанцію,
аби не нашкодити собі.
кохання до тебе мене погубило,
але ти і гадки не маєш, що воно таке.

іноді здається що слова,
вже сказані,
і начебто гештальт закритий,
тільки от скрипіт зубів,
видає не сказане.

скажи, що любиш мене,
скажи це ще раз,
я залежна від твоїх слів,
я залежна від тебе.

я бажаю кохання,
але, якщо моє кохання – не ти
я приймаю це,
і продовжую бажати.

моє серце у небезпеці
воно болить кожну ніч
я відчуваю дірку у ньому
зроблену стрілою кохання
забути яке, тепер важко мені
воно бʼється з тобою вдвічі
без тебе ж воно дає збій
врятуй моє серце від болю, не дай згинути мені

ти можеш пити скільки хочеш
але вона ніколи не буде мною
ти можеш знайти «іншу» дівчину
яка сміється, як я сміялася раніше
яка жартує, усміхається
і все наче здається однаковим
але це вже ніколи не буду я

ти хочеш одного,
я зовсім інше.
називаєш мене «коханням»,
але думаєш про колишню.

а мені і сказати нічого,
та і не хочеться.
буду мовчати,
допоки розмова закінчиться,
у потоці річки думок,
я пливу у напрямку іншому,
а мені і сказати нічого,
нехай думають, що слова скінчилися.

це місто пусте без тебе
спогади повʼязані з кожною адресою
линуть звуки, співають пташки,
та голосу й сміху твого я не чую
слухаю пісні, що разом слухали ми,
один і той самий образ відтворюю.
де всі ті мрії, де зараз ти?
одна помилка – коштувала всього знайомства.

ми як коктейль у барі,
з дивною назвою,
змішані почуття,
пʼю до останньої краплі,
щоб кохати до нестями,
після розриву, зневіри і зради.
так наче ти останній ковток повітря мого життя.

в мене серце болить,
з правої сторони,
там де його немає,
так само як і тебе,
може тому,
моє тіло кричить від нестерпного болю втрати.

вночі знову гучно,
та ми з тобою не із боягузів,
сидимо поміж стін,
молимося,
хто заради чого,
але поруч.

ти,
все що мені потрібно,
але тобі
потрібен хтось інший.

я не хочу в тобі розчинятися,
але ти топиш мене,
як лід,
і коли ми стаєм одним цілим,
я вірю, що ти мій.

вона для нього все,
але його для неї недостатньо,
і начебто «різні характером»,
вже влаштувало його,
та еґо вже було ранене.

боляче кохати, коли знаєш
воно – того не варте
боляче кохати, коли тисячі помилок
заради одного бажання
створюють ілюзію втрати
боляче сидіти і страждати
намагаючись знайти виправдання вигаданому коханню

я не боюся смерті.
моя сімʼя поруч зі мною.
я посміхаюся, навіть коли не легко.
під загрозою повітряного удару, читаю молитву, сподіваюся вижити
ховаюся поміж стінами.
і ось, удар, гучний вибух, трясуться вікна.
накочується сльоза, я сподіваюся,
це не останній раз, це має закінчитися.

ти знову на вулиці
я знову вдома
я дзвоню
ти відхиляєш мій телефон
ти змусив мене думати, що ти один
коли я прийшла, я побачила там іншу дівчину

мене збуджує,
кожне його слово, кожен його подих.
мене зводить з розуму,
кожен його погляд, кожен його доторк.
коли він поруч,
я втрачаю свідомість, я втрачаю розум.
він – задоволення у чистій формі.