я не боюся смерті.
моя сімʼя поруч зі мною.
я посміхаюся, навіть коли не легко.
під загрозою повітряного удару, читаю молитву, сподіваюся вижити
ховаюся поміж стінами.
і ось, удар, гучний вибух, трясуться вікна.
накочується сльоза, я сподіваюся,
це не останній раз, це має закінчитися.

а мені і сказати нічого,
та і не хочеться.
буду мовчати,
допоки розмова закінчиться,
у потоці річки думок,
я пливу у напрямку іншому,
а мені і сказати нічого,
нехай думають, що слова скінчилися.

боляче кохати, коли знаєш
воно – того не варте
боляче кохати, коли тисячі помилок
заради одного бажання
створюють ілюзію втрати
боляче сидіти і страждати
намагаючись знайти виправдання вигаданому коханню

built you up
out of nowhere
now you are everywhere
flowers you gave me
are dry now
as our love
it has gone away

моє серце у небезпеці
воно болить кожну ніч
я відчуваю дірку у ньому
зроблену стрілою кохання
забути яке, тепер важко мені
воно бʼється з тобою вдвічі
без тебе ж воно дає збій
врятуй моє серце від болю, не дай згинути мені

my heart is dying so am i
it hurts every night
i can’t leave you alone
because i love you

подивилася тобі в очі
загорілося бажання
запросити тебе в гості
і ось ми, лежимо поруч
чому ти плачеш
між нами була іскра
тепер час бути незнайомцями знову